ЗВУКОНАСЛІДУВАННЯ В КОМІКСАХ: ФУНКЦІЇ, СТРАТЕГІЇ ПЕРЕКЛАДУ, МОВНІ ВІДМІННОСТІ

Анотація

У статті проаналізовано класифікації, функції та стратегії перекладу звуконаслідувань у коміксах..

Автори визначають, що ономатопея у коміксі має мультимодальну природу: вона функціонує не лише як мовна одиниця, а й як візуальний елемент кадру.

Аналіз звуконаслідувань у коміксах підтверджує, що їхня семантика й функціонування залежать одразу від кількох параметрів. За джерелом звуку антропофони й зоофони передають реакції людини та голоси тварин, натурофони формують атмосферний фон природного середовища, а артефактофони озвучують предмети й механізми та забезпечують динаміку дії. За ступенем опосередкованості первинна ономатопея прямо імітує реальний акустичний сигнал, завдяки чому читач чує подію майже без додаткових пояснень; натомість вторинна ономатопея діє опосередковано – через звукові асоціації й фонестеми, підказуючи характер руху або стану та посилюючи образність сцени. За будовою односкладові форми найчастіше передають короткий, різкий, одиничний імпульс, тоді як двоскладові відтворюють ритм, формуючи відчуття тривалості або серійності звуку.

Проведений аналіз засвідчив, що вибір перекладацької стратегії завжди передбачає баланс між точністю відтворення акустичного ефекту, природністю українського звучання та технічними/ графічними можливостями верстки. Найбільш продуктивними виявляються еквівалентний переклад і функціональна заміна, оскільки вони найкраще забезпечують зрозумілість і стилістичну доречність у цільовій мові, тоді як транслітерація, описовий переклад, а також прийоми підсилення чи послаблення експресивності застосовуються залежно від жанру, контексту й задуму сцени. Водночас істотні труднощі перекладу ономатопей зумовлені відмінностями фонетичних систем та усталених звукописних моделей мов: один і той самий звук може «звучати» по-різному для носіїв різних мов, особливо коли йдеться про передавання емоційних реакцій, вигуків або інтонаційно забарвлених ефектів.