МІЖМОВНА ТА МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ У ПІДГОТОВЦІ СУЧАСНИХ ГЕРМАНІСТІВ

Анотація

Стаття присвячена міжмовній та міжкультурній комунікації у підготовці фахівців з германської філології. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку ефективних способів підготовки сучасних професіоналів у галузі германістики. Мета статті полягає в обґрунтуванні введення у зміст іншомовної освіти дисциплін, які спрямовані на формування та розвиток міжкультурної комунікації. У статті міжкультурна комунікація трактується як повне взаєморозуміння між двома учасниками комунікативного акту, які належать до різних національних культур. Автори зазначають, що в міжкультурній комунікації контактує не культура, а людина, яка є представником і посередником міжкультурної взаємодії, тобто міжкультурна комунікація – це стосунки, які складаються між людьми – представниками різних культур у ситуаціях мовної взаємодії. Культурна компетентність вважається найважливішим елементом комунікативної компетенції, необхідним для культурного діалогу, що означає толерантність у всіх ситуаціях спілкування, уміння обрати правильний тон у спілкуванні з представниками інших культур, відповідні стратегії спілкування та форми самопрезентації. Автори розглянули умову ефективної міжкультурної комунікації з лінгвістичної та екстралінгвістичної точок зору. У статті зроблено висновок про необхідність спільного вивчення мови як системи символів та інструменту комунікації й культури як системи цінностей, світосприйняття і поведінки носіїв мови. Запропоновано запровадити в програму підготовки германістів такі дисципліни як «Лінгвокультурологія» та «Лінгвокраїнознавство». У межах методики викладання цих дисциплін пропонується застосовувати макросоціологічний, мікросоціологічний, антропологічний, туристичний та освітній підходи.