ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ ЗАСАДИ ПЕРЕКЛАДУ НАУКОВИХ ТЕКСТІВ

Автор(и)

  • Лоліта ВОРОБЙОВА Навчально-науковий інститут економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Криворізького національного університету Автор https://orcid.org/0000-0002-1001-1016
  • Маргарита МАЖАРА Навчально-науковий інститут економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Криворізького національного університету Автор

DOI:

https://doi.org/10.31891/2415-7929-2025-35-7

Ключові слова:

переклад наукових текстів, лексична еквівалентність, стилістична нейтральність, термінологія, перекладацькі трансформації, адекватність, стратегії перекладу

Анотація

У статті досліджено лексичні та стилістичні особливості перекладу наукових текстів, акцентовано увагу на досягненні адекватності, точності та стилістичної відповідності між мовою оригіналу і мовою перекладу. Визначено основні проблеми, з якими стикаються перекладачі під час роботи з науковими та технічними текстами. Визначено, що для досягнення лексичної точності перекладу необхідно правильно добирати терміни з урахуванням спеціалізованих словників, уникати багатозначності, використовувати калькування для збереження структури оригіналу та забезпечувати лексичну відповідність залежно від контексту. Розглянуто застосування перекладацьких прийомів — транслітерації, транскрибування та описового перекладу, які допомагають передати вузькоспеціалізовані терміни, що не мають прямих еквівалентів у мові перекладу. У статті також проаналізовано стилістичні особливості перекладу: об’єктивність і нейтральність викладу, термінологічну однорідність, стислість, логічність і збереження авторського стилю.

Наведено приклади перекладу англомовних наукових речень українською мовою, які демонструють правильне відтворення синтаксичних конструкцій, уникнення двозначності й дотримання наукового стилю. Особливу увагу приділено труднощам, що виникають унаслідок граматичних, морфологічних і синтаксичних відмінностей між англійською та українською мовами, а також під час перекладу термінологічних скорочень, неологізмів та абревіатур, які ще не усталені в науковій мові.

Окремо розглянуто семантичні та синтаксичні трансформації (генералізацію, конкретизацію, членування речень, перестановку тощо), що забезпечують точність і природність перекладу.

Автори підкреслюють, що якісний переклад неможливий без глибокого знання предметної галузі, розуміння контексту та дотримання норм наукового стилю української мови. Адекватність перекладу визначається балансом між точністю, еквівалентністю й стилістичною узгодженістю, що гарантує збереження змісту, структури та функції тексту оригіналу.

Завантаження

Опубліковано

16.10.2025

Як цитувати