ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ЯК ДРУГОЇ ІНОЗЕМНОЇ

Анотація

У статті «Особливості викладання німецької мови як другої мови» розглядається багатогранний характер викладання німецької мови як другої мови (DaZ) у багатомовних і мультикультурних контекстах. У ній поєднано теоретичні, методологічні, практичні та політичні перспективи, щоб надати комплексний огляд викладання DaZ. Стаття починається з розміщення DaZ у ширшому контексті міграції, соціальної інтеграції та освіти, підкреслюючи його відмінність від німецької мови як іноземної (DaF). У вступі підкреслюється важлива роль DaZ для мовного розвитку учнів, їхнього академічного успіху та соціальної участі, що дає підстави для дослідження його теоретичних основ, навчальних стратегій та сучасних практик.

Теоретична основа базується на дослідженнях у галузі засвоєння другої мови, соціокультурній теорії та двомовній освіті. Гіпотеза Крашена про вхідні дані, розрізнення Куммінса між базовими навичками міжособистісного спілкування (BICS) та когнітивною академічною мовленнєвою компетенцією (CALP), а також концепції Виготського про скелетування та соціальну взаємодію дають уявлення про те, як учні засвоюють німецьку мову в гетерогенних класах. Ці основи підкреслюють, що навчання DaZ виходить за межі мовної механіки і охоплює когнітивні, соціальні та культурні аспекти.

У статті визначено особливості викладання німецької мови як іноземної (DaZ), підкреслено мовну неоднорідність учнів, подвійну орієнтацію на повсякденну та академічну німецьку мову, а також соціокультурні та інтегративні аспекти вивчення мови. Інституційні та політичні контексти, такі як підготовчі класи (Willkommensklassen) та інклюзивні навчальні програми, визначають ефективність викладання мови та доступ учнів до освітніх можливостей.

З методологічної точки зору, мовно-чутливе навчання, скелетування, диференціація, інтегроване навчання змісту та мови (CLIL), транслянгвінг та цифрові інновації розглядаються як основні стратегії в класах DaZ. Практичні моделі ілюструють впровадження, включаючи підготовчі та загальноосвітні класи, ініціативи з навчання однолітків, проекти CLIL, заходи з транслянгвінгу та програми інтеграції на основі сім'ї або громади. Приклади з практики демонструють, що поєднання мовного розвитку з вивченням змісту та соціальною інтеграцією позитивно впливає на результати учнів. Виклики у викладанні DaZ включають мотивацію учнів, неоднорідність класу, обмеженість ресурсів та когнітивні вимоги академічної мови. Дослідження підкреслюють, що раннє втручання, професіоналізація вчителів та інклюзивні педагогічні методи є критично важливими для подолання цих перешкод.

На закінчення можна сказати, що навчання DaZ є багатовимірною освітньою практикою, яка інтегрує мовне, когнітивне та соціокультурне навчання. Ефективне навчання вимагає теоретично обґрунтованої методології, інклюзивних та диференційованих практик у класі, системної підтримки та технологічних інновацій. Окрім оволодіння мовою, освіта DaZ дає змогу учням досягати успіхів у навчанні, брати участь у суспільному житті та орієнтуватися в культурній інтеграції, підкреслюючи її важливу роль у багатомовних суспільствах.