ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ АРГУМЕНТАТИВНОГО ТА АПЕЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ НАРАТОРА (на матеріалі англійськомовного медіадискурсу)

Анотація

У статті обґрунтовано доцільність використання комунікативно-прагматичного підходу для дослідження аргументативного та апелятивного впливу наратора в англомовному медіадискурсі. Медіадискурс розглядається як складне знакове утворення, що реалізує соціальний вплив через специфічні стратегії мовленнєвої взаємодії. Увагу зосереджено на функціонуванні наратора як суб’єкта комунікації, здатного здійснювати цілеспрямований вплив на реципієнта за допомогою аргументативних структур і маніпулятивних прийомів. Проаналізовано прагматичні параметри тексту, моделі комунікативної взаємодії, а також функціональні аспекти нараторської ролі в медіанаративах. Особливу увагу приділено типовим механізмам аргументації (зокрема моделі Тулміна) та апеляції, зокрема в контексті маніпулятивних стратегій. Доведено, що наратор виконує низку взаємопов’язаних функцій — наративну, режисерську, комунікативну, свідка-очевидця й ідеологічну — які забезпечують ефективність медіакомунікації та сприяють формуванню когнітивних і поведінкових реакцій аудиторії.