ЖАНР ЕСЕ У ТВОРЧОСТІ ЄЖИ СТЕМПОВСЬКОГО

Анотація

У статті описано специфіку жанру есе/есею як такого, його активний розвиток, приналежність його до певного роду, визначено головні риси цього жанру. Вказано, що він містить авторські думки щодо певної проблеми, допускає синтез у змісті художніх, публіцистичних, філософських та наукових начал. Зауважено, що есе характеризується полемічністю.  У роботі наведені праці дослідників  щодо природи жанру. зауважено, що сьогодні існує багато тлумачень цього поняття.

З’ясовано особливості цього жанру у творчості відомого польського есеїста і літературного критика Єжи Стемповського. У польській есеїстиці перевага належала еміґраційним письменникам, які досить часто використовували цей жанр у своїй творчості. Еміґрація стає особливим місцем для творчості, де письменник вільний від усіх культурно-суспільних норм свого суспільства.  Визначено основні соціальні та особисті причини появи та популярності жанру есе у творчості польського митця, зокрема акцентовано увагу на його тривалій співпраці з часописом "Культура".

 Вказано на універсальність тематики збірки «Вибрані есе», у яку увійшли 22 твори. Суб’єктивність, яка притаманна жанрові есе, є головним аспектом есеїстики Є. Стемповського.  Становище селянства, антична філософія, поточна політика, міжнародні відносини, нюанси літературознавства, пошуки суті й призначення мистецтва, моральна постава в часи негідности — все це провідні теми творчости есеїста.  Творчість Єжи Стемповського, у якій описував Україну та українську історію в есе, представляв культуру українця польському читачеві.