ПУБЛІЧНИЙ ВИСТУП ТА ЙОГО РІЗНОВИДИ У НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ (НОРМАТИВНІСТЬ ТА ПРАВИЛЬНІСТЬ ФАХОВОГО МОВЛЕННЯ)

Анотація

Стаття присвячена публічному виступу та його різновидам у навчальних закладах. Автором схарактеризовано публічний виступ як жанр різновиду мовленнєвої діяльності. Академічний публічний виступ, як ораторська діяльність викладача, є невід’ємною складовою педагогічної діяльності, що популяризує досягнення науки. Мовлення педагогічних працівників потребує засвоєння норм літературної мови, термінології, стандартних мовленнєвих конструкцій та вміння користуватися мовними засобами відповідно до мети й ситуації спілкування. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю окреслити нормативність та правильність педагогічного мовлення. Встановлено, що різновидами академічного мовлення у навчальних закладах є лекції та доповіді. Мета статті полягає у виявленні помилок, яких припускаються працівники освітньої галузі під час підготовки та проведення лекцій, та –  у спробі запропонувати шляхи їх подолання. Об’єктом дослідження є академічний публічний виступ, а предметом – його нормативність та правильність фахового мовлення. У структурі публічного мовлення педагогів виокремлено такі компоненти: когнітивний, комунікативно-операційний, експресивний. Когнітивний компонент пов'язаний зі знаннями норм сучасної української літературної мови, що включають наголос, лексику, синтаксис, стилістику, а також – фахову термінологію. Комунікативно-операційний компонент забезпечує використання мовних засобів згідно з метою, умовами та ситуацією спілкування; а також володіння основними професійними мовленнєвими навичками, необхідними для роботи на педагогічних посадах. Зі свого боку, експресивний компонент відповідає за володіння екстралінгвістичними засобами комунікації, тобто за мелодику, фразовий наголос, паузи, ритм, темп, силу голосу. Особливу увагу приділено ефективному представленню презентацій, які стали невід'ємною частиною сучасного освітнього процесу.