МАРКЕРИ ПИТАЛЬНОСТІ В ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2415-7929-2025-35-15Ключові слова:
питальні речення, маркери питальності, частки, прислівники, займенники, дієслова, вставлені конструкціїАнотація
У статті на прикладі оригінального роману Я. Вишневського «Самотність в мережі» та його перекладу, здійсненого І. Кравець, визначено основні маркери питальності, які використовуються в художньому мовленні. Основна функція питальних речень – це спонукання співрозмовника до відповіді; водночас виділяємо значну кількість риторичних питань, що притаманне художньому, розмовному та публіцистичному стилям мовлення. Крім відповідних часток, займенників і прислівників, важливе місце в таких реченнях посідають дієслова-присудки або інші лексеми, що виконують роль предикатів. Однак суттєва відмінність між українським та польським питальним дискурсом полягає в тому, що в українській мові логічний наголос падає на слово, яке найповніше передає суть питання, тоді як у польській мові, за відсутності питального слова, інтонаційно виділяється останнє слово в реченні.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Наталія ТОРЧИНСЬКА, Михайло ТОРЧИНСЬКИЙ (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.