ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОПИСУ ПЕЙЗАЖУ У ТВОРІ Е. БРОНТЕ «ГРОЗОВИЙ ПЕРЕВАЛ»

Анотація

У статті проаналізовано лінгвостилістичні особливості пейзажних замальовок у романі Е. Бронте «Грозовий перевал» як засобів творення емоційного, образного та естетичного впливу на читача. Основні наукові результати отримано за допомогою комплексу загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, а саме: теоретичних – аналітичний огляд, узагальнення та конкретизація; емпіричних – компаративний аналіз; лінгвістичних – зіставний, описовий, структурний.

Автори зазначають, що задля яскравого емоційного та образного опису природи застосовуються фонетичні (алітерація, асонанс, епіфора, рима, анафора, звуконаслідування і т.д), лексичні (антонім, синонім, омонім, паронім, лексичний повтор і т.д), синтаксичним (інверсія, еліпсис, паралелізм, полісиндетон, асиндетон та ін.) та стилістичним (тропи: метафора, епітет, порівняння, персоніфікація, гіпербола та ін.) засобам.

Аналіз лінгвостилістичних особливостей пейзажних замальовок у творі Е. Бронте «Грозовий перевал» показав, що найуживанішими засобами є епітет, метафора (та її вид – персоніфікація), порівняння, гіпербола, полісиндетон та паралелізм. Автори класифікують епітети за спосібом значеннєвого переосмислення (емоційно-смислове значення), за характером сприйняття; персоніфікацію за типом дії, яку авторка приписує неживим явищам або частинам природи, та за приналежністю дії; описують різні структурні типи порівнянь та паралелізму.

Доведено, що всі використані засоби виконують однакову низку функцій: передають емоції, створюють образність, роблять текст більш живим, підсилюють виразність висловлювання, розкривають характер персонажів та відображають індивідуальний стиль письма автора.