ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Анотація

У статті розкрито особливості впровадження цифрових інструментів у процес викладання англійської мови як іноземної в умовах цифрової трансформації освітнього середовища. Встановлено, що знання англійської мови на високому рівні є ключовою складовою культурної компетентності та фактором професійної успішності здобувачів вищої освіти. З’ясовано, що традиційні педагогічні підходи, орієнтовані на засвоєння граматичних та лексичних структур, залишаються базою формування мовної компетентності, проте їх поєднання з інноваційними цифровими ресурсами значно розширює освітні можливості. Наголошено, що інтеграція мобільних додатків, освітніх ігор, платформ на основі штучного інтелекту та гейміфікованих інструментів сприяє створенню інтерактивного освітнього середовища, яке підвищує емоційне залучення студентів та знижує когнітивні бар’єри у спілкуванні іноземною мовою. Виділено роль мультимедійних технологій, таких як відео- та аудіоконтент, інтерактивні вебінари і цифрові симуляції, які забезпечують розвиток продуктивних мовленнєвих навичок і формування міжособистісної комунікації у реальних контекстах. Констатовано, що платформи для самостійного навчання (Duolingo, Quizlet, BBC Learning English, LingQ) надають доступ до автентичних матеріалів і сприяють формуванню компетентності в аудіюванні, читанні та слововживанні. Визначено, що цифрові методи навчання підвищують мотивацію студентів, залученість до освітнього процесу та ефективність оволодіння англійською мовою, формуючи адаптивний і персоналізований освітній простір. Зауважено, що використання мультимедійних інструментів сприяє зростанню пізнавальної активності та якості засвоєння матеріалу, забезпечуючи диференціацію навчальних завдань відповідно до рівня компетентності. Розкрито можливості адаптивних мобільних додатків, які автоматично підбирають вправи за індивідуальними потребами, що підвищує автономність і точність фонетичного вироблення. Встановлено, що успішність цифрової трансформації залежить від рівня цифрової грамотності викладачів і студентів, а комбіновані менторські програми виявляються найбільш ефективними для набуття цифрових компетентностей. Підкреслено важливість технологій віртуальної та доповненої реальності у моделюванні автентичного мовного середовища, що зменшує тривожність під час усного мовлення. Наголошено, що сторітелінг і гейміфіковані технології значно розширюють можливості персоналізованого навчання, поєднуючи формувальне оцінювання з креативною діяльністю, що підвищує мотивацію і підтримує інтерес студентів у цифровому освітньому середовищі.