ЛІНГВІСТИЧНІ ТА СОЦІОКУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ СТЕНДАП-КОМЕДІЇ

Анотація

Гумор є центральним аспектом нашої повсякденної розмови, і відомо, що всі люди природно беруть участь у гумористичній мові та поведінці. Жанр комедії бере початок з Стародавньої Греції. Однак ця обставина не заважає їй з роками змінюватися та набувати нових форм. Окремим новим жанром нещодавно стала стендап-комедія, що виникла на основі вар’єте та водевілю. Хоча дослідження гумору в багатьох його жанрах з наукової точки зору проводилося століттями, вивченню стендап-комедії приділялося мало уваги. Можливо, це пов’язано з тим, що стендап – це відносно «молодий» жанр гумору. До 1960-х років стендап-коміки не відігравали центральної ролі під час виступу, а служили своєрідним заповнювачем паузи, наприклад, перед виступом відомого музичного гурту чи театрального колективу. З тих пір, як стендап-коміки почали з’являтися в телешоу, запущених протягом 1960-х і 1970-х років на американському телебаченні, успіх стендап-комедії як повноцінного лінгвістичного жанру почав зростати. Глядачі зацікавилися творчістю стендап-коміків. Протягом багатьох років стендап-комедія ставала все більш відомим і популярним видом гумору, до якого й нині зростає інтерес по всьому світові.

Стендап-комедія має істотні функції у формуванні суспільства; її піджанри відрізняються особливостями відтворення комічного. У стендап-комедії до уваги беруться як вербальні, так і невербальні аспекти. У цій статті розглядаються словесні засоби відтворення комічного, а також соціолінгвістичний складова жанру стендап-комедії. До уваги також взято витоки стендап-комедії, її основні види та поняття, засоби створення комічного у виступах англомовних стендап-коміків, функції стендап-комедії, особливості виступів, а також аналізуються приклади жартів англомовних коміків.